«СІУАТАНЕХО»

…Сіуатанехо − це четверте по величині місто мексиканського штату Герреро на березі Тихого океану в Мексиці (іспанською Zihuatanejo).

…Вперше в житті дізнався про це містечко після перегляду кінофільму-драми «Втеча із Шоушенка» (1994), який був знятий за повістю Стівена Кінга «Ріта Гейворт і втеча з Шоушенка».

Фільм вперше переглянув у 2005 році. Пройшло 14 років, однак слова зі сцени фільму практично на останніх його хвилинах до тепер є в голові…

− Сказати тобі, куди б я хотів відправитися?… В Сіуатанехо.

− В Сіуатанехо?

− Так! Це в Мексиці. Невеличке містечко прямо на березі Тихого океану.

− Знаєш, що мексиканці говорять про нього?

− Ні!

− Що в цього міста, немає пам’яті…Там би я хотів провести все своє життя.

В ці пасхальні дні перечитуючи масу текстів та привітань з Воскресінням Христовим часто натрапляю в безлічі посилів на одну й ту ж думку. Виразити її можна приблизно так: Своїм Воскресінням Господь реанімує хвору або ж заражену хворобою людину. У Воскресінні абсолютно стирається минуле. Грязь в нашій генеалогічній пам’яті стає очищеною. Людина, можна сказати онуляється. За словами мого доброго товариша-священика, отця Василія, це щось схоже з кнопкою клавіатури комп’ютера «оновити»…

Отже, Воскресіння це утилізація, знищення пам’яті про зло, яке ми зробили в житті. У Воскресінні знову й знову стирається зло в нас і нам дається сотий, тисячний, мільйонний шанс розпочати все з чистого аркушу… Дається, просто так! Через велику любов до нас Бога, Який є Любов.

Звичайно, коли ми щось робимо в житті «не» так, це не зникає автоматично, адже шрами, хоча і загоюються – залишаються і ми продовжуємо жити. Від нас залежить, чим ми будемо далі наповнювати нашу пам’ять? Пам’ять не стільки в розумінні присутності в свідомості спогадів про щось, як пам’ять генетичну, аскетичну. Тобто не пам’ять, як набір емоцій і моралі, а пам’ять як генетику нашого єства і особистості. Пам’ять, як те, що в своїй сукупності стане нашим голосом «за» нас чи «проти» нас…

Бажаю всім нам разом з нашим «онуленим» та новим Воскресінням розпочати своє чисте наповнення пам’яті добром і тим, що будує, а не руйнує нас.

Переглядів: 426

Залишити коментар

  1. Тетяна Бажів

    Дуже гарно! Підтримую кожне слово! Спаси Вас Господь, отець Олександр!

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.