3 поїздки*∞

3 поїздки і відчуття неймовірної Безкінечності (∞)…

Подих величезного, й такого, що невидимо покриває тебе суцільно, – умиротворення.

Відкриття внутрішніх очей на життя й оточення всього за кілька днів…

Усе це проникає все більше й більше до єства й, дай Бог, щоб вкорінилося і залишалося в свідомості завжди – хороші “наслідки” молодіжної поїздки до Свято-Успенської Почаївської Лаври в період, коли увесь світ бурлить зустріччю Нового календарного року.

 

Поїздка 1-ша

Три роки тому захотілося зустріти період з 31-го грудня на 1 січня аж ніяк не вдома, або в шумній компанії. Хотілося чогось іншого. Добре знаючи, що молодь єпархії щороку традиційно їздить до Свято-Успенської Почаївської Лаври, вирішила й собі змінити особисту звичку бути в ці дні вдома. Тим більше їхати до святині випало в дружній православній компанії 🙂

Зізнаюся, хвилини й миті того часу пам`ятаю з чіткістю вчорашнього дня)) Неймовірна атмосфера колективізму, відвідування величних богослужінь Лаври за участі тисячі вірян, молитва з товаришами, зустріч Нового року за пісною трапезою, нові знайомства з молоддю із різних міст України (до речі, тримаємо зв`язок до цих пір), і веселі нічні хороводи зі співом колядок біля центральної ялинки міста Почаєва)) Це було щось!

Поїздка 2-га

Усе ж після “чарівної” й особливої зустрічі Нового 2016-го, рік видався в мене надзвичайно насиченим на поїздки, навіть впритул до 2017-го. Тож сил і, головне, бажання їхати до Почаєва на святкові дні, на жаль, не було 🙁 Хоча, опісля я зрозуміла, що, мабуть, Промисл Божий вберіг від сумних обставин – автобус, повертаючись з Лаври потрапив у ДТП. Так, ще більше впевнилася, що своє серце треба слухати однозначно!

Проте вже на початок 2018-го ми знову вирушили з друзями до святої місцини. Окрім молитовного настрою, та поїздка подарувала нових друзів, новий досвід і багато-багато емоцій. Скажу відверто: нічну літургію ми не осилили, натомість дружньою компанією гуляли нічним Почаєвом, споглядаючи величну освітлену Лавру. І, до речі, феєрверки навколо теж були :))

Поїздка 3-тя

Ох, на кінець 2018 року від моральної втоми до Почаєва хотілося не їхати, а хоч пішки бігти)) Бажалось духовного заспокоєння, участі в святі молитовної пам’яті прп. Амфілохія Почаївського разом з хорошими друзями, з якими є порозуміння й одні погляди.

Це була зовсім інша подорож, ніж попередні. Важко описати, але Сам Господь втручається в наші, здавалося б, незмінні життєві обставини і позбавляє нас тяжкості. Тільки б ми дали Йому місце це зробити!

Ритмований графік ранкових, вечірніх богослужінь, екскурсій, цікавого спілкування за трапезою і відпочинок в келії – всюди ми себе почували, як на іншому континенті, коли згадували, що це ж Новий рік в світі)) Що казати, коли заходили на годинку до мережі інтернету і бачили всеможливі підсумки року, фото з корпоративів і відео з салютами – потік неймовірної суєти нам тут видавався геть пустим і позбавленим сенсу. Ми роздумували з неосудженням про те, що насправді тільки в святині, Божою милістю, можна по-іншому поглянути і, хоча б, почати навчати себе сприймати життя з іншого ракурсу. Вічного.

І лаврські дзвони! Боже, мені хотілося, аби миті вечірнього 31-го грудня, коли Свята Гора Почаївська була покрита туманом, зі спокійним передзвоном і відлунням по території церковного співу – можна було промотувати в дні 2019-го, коли буде аж занадто важко.

***

“Осуджуючи дітей, ми осуджуємо батьків; засуджуючи батьків, ми засуджуємо рід. А осуджуючи священнослужителів і християн, ми осуджуємо їх главу. Глава Церкви – один Христос. Значить ми осуджуємо Христа. А без Христа не існує нічого”, – із зустрічі православної молоді за участі митрополита Тернопільського і Кременецького Сергія. Свято-Успенська Почаївська Лавра. 01.01.2019.

***

Багато є того, що не висловиш, і затаїш для себе, аби було втіхою на подальші 365 днів. Вищенаписані, особисто пережиті, враження забажалося написати тому, що багато хто їздить до Почаєва в дні Новоліття вперше. І для декого наважитися поїхати надзвичайно непросто. Хочу сказати, що роблячи вибір їхати чи ні – слухайте серце, і не бійтеся  зовнішніх чинників. Кожна поїздка щороку кардинально інша по-своєму внутрішньому змісту. Для кожного молодого паломника особисто.

У ці непрості часи відчути неосяжну соборність, єдність і зміцнення у вірі від світил священноначалля – хіба за 2 дні подібне отримаєш в соціумі?

Не сприймайте штучно ті чи інші речі, переживайте їх сповна з душею. Тільки так відчуєте невимовне розуміння Безкінечності, помножену на власну кількість особливих поїздок.

 

Переглядів: 435

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.