«DELETE»

Можливо для когось це слово є не зрозумілим, дивним чи взагалі народить питання: який зв’язок це слово має з нашим духовним життям? Спробую дати відповідь на це.

Що взагалі для нас означає кнопка комп’ютерної клавіатури «delete»? Це є тільки комп’ютерна функція, яка допомагає видалити непотрібну інформацію, фото чи документ, через те, що він став не потрібним у нашому подальшому житті? Чи щось інше, крім технологічного сенсу?

Я б, напевно, трішки посперечалася з відповіддю та твердженням в сенсі техніки. Виникає питання: чому? Для чого? Взагалі в кожного з нас впродовж життя часто виникає дуже багато запитань… Багато проблем, непорозумінь та суперечностей виникає під час проходження певного життєвого етапу. Ми іноді прив‘язуємо слова до речей, які ми вигадали самі. Можливо, це лиш тому, що хочемо щось забути чи змінити тільки для себе. Та все обертається тільки навколо слова «я», «себе» та «самі». Чи не багато уваги для самого себе? Здається, все трошки не так як це мало бути.

Звичайно всі ми помиляємося, спотикаємося, маємо проблеми, віддаляємося від ближніх та друзів, блукаємо в світі де насправді все не так, як ми бачимо в той чи інший період нашого життя. Ми ніби видаляємо «delete» все і всіх. А іноді, в першу чергу хочемо зробити цю функцію із собою, просто щоб трошки відпочити від всього. Та часто реалізовуємо це «delete» не там де потрібно.

Молоді люди не сповна розуміють істинність і цінність цього життя… І, намагаються шукати спокій, тишу, відпочинок в містах де навпаки блукає роздратування, проблеми, переживання, хаос. Часто чую від друзів та знайомих, ти що не така як всі? Чому не ходиш до клубу, де можна «класно потусити» та відпочити. Часто дивуюся цим словам, хоча звикла не надавати цьому велику увагу чи значення.

Спокій та відпочинок не там де гучна музика, «веселі» люди навкруги, алкоголь та люди, яких ти

 зовсім не знаєш. Спокій на моє переконання є в храмі. Там, де немає нічого більше, крім позитивних та щирих емоцій душі. На жаль, мало хто це розуміє, особливо молодь. Так, багато молоді відвідують храми щонеділі та чи не більшість з них ходить просто, аби покласти галочку, помітку, що це зроблено. Звичайно я має право на помилку! Можливо, це картина та ілюзія, яку я бачу в себе в голові та думках. Але сьогодні люди почали робити все по шаблону. Дедалі частіше відповідь на запитання: для чого ти ходиш в храм – дивує! «Бо, так потрібно», «Що скажуть інші, що сьогодні мене не було?».

В житті не потрібно робити, «як роблять всі». Потрібно жити своїм розумом зі своїми цінностями та поглядами на життя. Жити з Богом в серці та спокоєм в душі.

Бажаю всім завжди робити те, що вважаєте за потрібне. Те, що приносить вам задоволення, а не просто виконувати своєрідну ходу за натовпом.

Бажаю вам віднайти спокій та відпочинок кожному в домі, який називається – храм.

Переглядів: 975

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.