Як ми вже повідомляли, з 2 до 8 липня з благословення Предстоятеля УПЦ, Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія в Мукачівській православній єпархії перебуватиме чудотворна ікона Божої Матері «Призри на смирення» зі Свято-Введенського чоловічого монастиря м. Києва.
До вашої уваги детальний графік дати й місць перебування святині в єпархії.
|
ГРАФІК перебування чудотворної ікони Божої Матері «Призри на смирення» (Свято-Введенський чоловічий монастир, м.Київ) в Мукачівській Православній єпархії |
||
| Дата перебування | Час перебування за к.ч | Місце перебування |
| 2-4 липня | 1600-0700 | Хрестовоздвиженський кафедральний собор, м. Ужгород |
| 4 липня | 800-1700 | Кафедральний собор на честь Почаївської ікони Божої Матері, м. Мукачево |
| 4-5 липня | 1800-0700 | Свято-Миколаївський жіночий монастир, м. Мукачево |
| 5 липня | 0900-1600 | Свято-Петро-Павлівський храм, с. Білки, Іршавського району |
| 5-6 липня | 1700-1100 | Свято-Покровський храм, с. Приборжавське, Іршавського району |
| 6-7липня | 1300-0700 | Свято-Троїцький-Кирило-Мефодіївський жіночий монастир, м. Свалява |
| 7 липня | 900-1400 |
Свято-Вознесенський храм, с. Великі Лучки, Мукачівського району |
| 7-8 липня | 1600-0600 | Свято-Петро-Павлівський храм, с. Нижні Ворота, Воловецького району |
| 8 липня | 0900-1300 | Свято-Миколаївський храм, м. Перечин |
З історії: Вперше ікона Божої Матері «Призри на смирення» явилася в 1420 році на Кам’яному озері в Псковській області. Можна припустити, що ця подія відбулася для розради і підбадьорення псковичів в період великого лиха, голоду, що вибухнув над Псковською областю.
У Псковському літописі зустрічається згадка про цей образ:
«В літо 6934 (1426), тоя ж осені, бисть знамення від ікони святої Богородиці, на Камені озері, у Василя у двору: йшла кров з правого ока, і на місце капала, де стояла, і на шляху йшла кров, як везли від ікони в убрусі, як в Псков проводжали ікону Пречистої, місяця вересня в 16, на пам’ять святої великомучениці Євфимії».
Ікона була перевезена в Псков і зберігалася в соборному Троїцькому храмі. На згадку цього перенесення, святкування на честь ікони було встановлено 29 вересня. Стародавній образ «Призри на смирення» не дійшов до наших днів. У XIX столітті вже не зустрічається згадок про стародавню ікону, яка перебувала в Троїцькому соборі, і, можливо, яка загинула під час одного зі стихійних лих.
Списків ікони «Призри на смирення» відомо небагато. Один з них кінця XVII в. знаходиться і понині в Київському Флорівському Вознесенському жіночому монастирі.
Другий – ікона Божої Матері «Призри на смирення» – прикрашає головний храм в Київському Свято-Введенському чоловічому монастирі.
Іконографічно образ Божої Матері «Призри на смирення», належить до типу «Путеводительниця» («Одигітрії»).
22 листопада 1995 року Священний Синод УПЦ визнав ікону Божої Матері «Призри на смирення» чудотворною.
