В наш час молодь поділяє своє життя на два. Виникає питання: «Чому саме на два?». Тому що реальність переплітається з віртуальністю настільки, що остання стає для нас інколи більш значущою.
Соціальні мережі, інтернет, телефони, смс і тому подібне, стали займати більшу частину нашого сьогодення. Для людей набагато простіше проводити час в мережі, ніж з реальними людьми. Стало набагато легше переписуватися, ніж говорити на живо. Молодь та діти забувають жити справжнім життям, радіти його моментам. Маленькі “хакери” втрачають і витрачають своє дитинство в інтернеті, граючи онлайн-ігри, чи сидячи у соціальних мережах, тим самим, витрачаючи його просто на непотрібні справи.
В час, коли все технічно розвивається, люди певним чином деградують, замінюючи всі речі та своє життя на віртуальне, несправжнє.
Кажуть, що світ розвивається, речі удосконалюються, техніка набирає обертів, але в тей час, коли все розвивається, люди певним чином деградують, замінюючи всі речі та своє життя на віртуальне, несправжнє. Молитва, духовна література, бесіди відходять на задній план. Люди забули, що в пріоритети потрібно ставити сенс свого життя. Так, стає інколи набагато простіше написати комусь смс, ніж сказати на живо, але ж чи може замінити ця віртуальність, несправжність щирі емоції спілкування?! За ширмою віртуальності ми забуваємо про світ природи, біди, співчуття, переживань, добрих справ.
Все частіше в руках молоді та дітей можна побачити телефон, а не Біблію. Як тільки з’являється вільна хвилинка, люди беруть смартфон та заходять в інтернет. Замість того, щоб взяти і почитати книгу, або просто помолитися.
Потрібно приділяти більше свого часу духовному, адже досягнення технології є лише тимчасовими, і вони не роблять нічого хорошого для твоєї душі.
В пості ми повинні не тільки утримуватися від їжі, але й в першу чергу, морально змінюватись, творити добро, каятися і наближатися ближче до Бога.
З дня на день розпочнеться піст і всім нам потрібно відкласти всі ці речі. Адже, піст – це не тільки утримання від їжі. В першу чергу, ми повинні змінюватись, творити добро, каятися і наближатися ближче до Бога.
Один із першоієрархів нашої Церкви сказав такі слова: «Найголовніше в житті — це вміння творити добро… Людина, яка робить добрі справи, завжди щаслива. Творіння добра – це шлях до багатства».
Роблячи добру справу, ми стаємо на крок ближче до Господа. Та чомусь, люди про це часто забувають. Потрібно жити реальним, справжнім життям, радіти усім його моментам та брати з кожного дня щось для себе, приділяти більшу увагу молитві, добру та рідним. щоб наша душа спаслась.
«Замечайте события вашей жизни. Во всем есть глубокий смысл. Сейчас вам непонятны они, а впоследствии многое откроется…» (преподобний Варсонофій Оптинський).